- умерлий
- I прил.
у́мерший; усо́пший; (безжизненный) мёртвыйII (род. -ого); сущ.мёртвый; поко́йник; усо́пший
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
умерлий
Смотреть что такое "умерлий" в других словарях:
умерлий — (вме/рлий), а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до умерти. || у знач. ім. уме/рлий, лого, ч. Небіжчик, покійник. •• Ні живи/й ні вме/рлий рідко те саме, що Ні живи/й ні ме/ртвий (див. живи/й) … Український тлумачний словник
умерлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вмерлий — вмертви/ти, вмертві/ння, вме/ртвлений, вмертвля/ння, вмертвля/ти, вме/рти, вмива/льний, вмива/льник, вмива/льниця, вмива/льня, вми/ваний, вмива/ння, вмива/ти, вмива/тися див. умерлий, умертвити і т. д … Український тлумачний словник
гмерлий — лого, ч. Ол. Покійний, умерлий, мертвець … Словник лемківскої говірки
